Багато рослин потребують певної кислотності ґрунту. Одним культурам підходить слабокислий ґрунт, другі краще ростуть у нейтральному, треті віддають перевагу слаболужному середовищу. Наприклад, лохина, брусниця, журавлина ростуть виключно на кислому ґрунті, глід добре родить на лужних ґрунтах.
Якщо хочете мати гарний врожай огірків – підготуйте землю з рН, що близький до нейтрального.
Чому потрібно вимірювати кислотність ґрунту?
Якщо кислотність ґрунту не відповідає певним вимогам, у рослин порушується нормальний процес засвоєння поживних речовин, уповільнюється вегетативний розвиток і зменшується опір захворюванням.
Визначення кислотності ґрунту покаже, чи знаходиться ваш ґрунт в оптимальних межах та чи потрібно вжити агротехнічних заходів для регулювання рівня pH. Для поліпшення кислих ґрунтів, зазвичай, використовують вапно або доломіт. Вапно містить в основному карбонат кальцію, а доломіт – карбонат кальцію і карбонат магнію. Підвищення кислотності ґрунту є досить рідкісним явищем, але якщо така необхідність виникла, найпростіше внести в ґрунт кислий болотистий торф.
Кислотність – нестабільний параметр, вона може змінюватися після внесення певного виду добрив, після «кислих» дощів та ще й залежить від рН води, якої ви поливаєте. Тому важливо вибрати зручний для вас спосіб і визначити, як та чим виміряти кислотність ґрунту.
Коли і як перевірити грунт на pH
Відбір проб проводять восени, після збирання попереднього врожаю до внесення добрив. З кожної ділянки, виходячи з розмірів і рельєфу ділянки, беруть по кілька зразків землі.
Для того, щоб проводити вимірювання, зразки землі повинні бути чистими, без домішок, субстратів і хімічних добавок, а ділянка повинна оброблятися впродовж кількох років. У місцях забору проб не повинні бути складені добрива або будівельне сміття.
Як визначити кислотність грунту:
1. Спостерігати за так званими бур’янами-індикаторами, які ростуть на ґрунті (на сильнокислому ґрунті часто зустрічається щавель, подорожник і дика м'ята, на нейтральному – кропива, грицики і лобода, на слабокислому – пирій, ромашка і кульбаба);
2. Висадити певні овочі (наприклад, столовий буряк, гичка яка на кислому ґрунті набуває червоного кольору, на слабокислому – зеленого з червоним, а на нейтральному – в червоний фарбуються тільки черешки);
3. Перевіряємо кислотність оцтом. Найбільш простий спосіб визначення кислотності - налити на жменю землі столовий оцет (3-15%). Якщо в складі грунту оптимальний або підвищений вміст вапна (нейтральний і лужний грунт відповідно), то оцтова кислота вступить в реакцію і після змішування з землею почне виділяти вуглекислий газ, простіше кажучи, "кипіти". Якщо вапна недостатньо (кислий грунт), то ніякої реакції не відбудеться.
4. Перевірка кислотності смородиною. Що для цього потрібно:
- 3-4 листка чорної смородини;
- 1 склянка окропу;
- жменя землі з ділянки, що перевіряється.
Листя заливаємо окропом і даємо відстоятися до кімнатної температури у склянці, після чого додаємо туди трохи землі. За кольором фарбування води визначаємо кислотність ґрунтового розчину:
- червоний - висока (pH 3,5-4,5);
- рожевий - середня (pH 4,5-6,5);
- зелений - нейтральна (pH ~7);
- блакитний - низька (pH 7 і вище).
4. Викопати яму глибиною приблизно 30 см, взяти жменьку землі і помістити її до пробірки, заливши водою у співвідношенні 1:5. Потім струсити пробірку і дочекатися, поки осад відстоїться, після чого опустити у розчин лакмусовий папірець і подивитися, якого кольору він стане.
5. За допомогою спеціального приладу, що глибоко проникає до ґрунту і визначає кислотність на різних рівнях (рекомендований для багаторазових перевірок у великих фермерських господарствах). Варіанти можуть бути такі (кожен з них вказує на певну кислотність):
- червоний (висока кислотність);
- рожевий (середня кислотність);
- жовтий (слабка кислотність);
- зелений (нейтральна кислотність);
- синій (лужне середовище).
Як змінити кислотність грунту
- З нейтральних і лужних в кислі. Якщо ви садите рослини, які люблять кислі грунти, додайте в землю кислий торф, хвою, подрібнену кору хвойних дерев або хвойну тирсу. Перемішайте їх з землею і садіть в ямки разом з рослинами.
- З кислих до нейтральних і лужних. Якщо хочете кислий грунт нейтралізувати або зробити лужний, додайте крейду, вапняно-магнієві добрива, золу. Повторюйте операцію кожні 3-4 роки. З дощами і поливами вапнування змивається і грунт знову стає кислим.
Пам’ятайте, pH грунту безпосередньо впливає на врожайність і окупність внесених добрив, тому перед закладкою посівів переконайтеся, що кислотність грунту оптимальна для вирощування вашої культури.
Вплив добрив на кислотність ґрунту:
На кислотність ґрунту впливає не тільки його склад, але також якість води і добрива, які вносяться. Максимальної ефективності добрив можна домогтися у ґрунтах з рН від 5,9 до 6,9 – у межах такої кислотності рослини найкращим чином засвоюють поживні речовини.
Якщо після перевірки виявляється, що ґрунт має високу кислотність, а ваша рослина потребує лужного середовища, то ґрунт необхідно розкислювати. З цією метою використовують:
- Вапно з розрахунку 1 відро на 1 кв.м ґрунту.
- Крейду і доломітове борошно дозуванням 3/4 відра на 1 кв.м.
- Деревну золу у розчині 3 л на 1 кв.м.
- Фацелій – однорічна трав'яниста рослина, яку нарізають на частини і викладають на землю на всій площі ділянки.
Більшість садово-городніх культур можуть бути лояльними до ґрунту з будь-якою кислотністю за умови правильної організації їх мінерального живлення, перш за все, азотних добрив – аміачних та нітратних. Перші більше придатні для лужних ґрунтів, другі – для кислих.
Щоб азот добре засвоювався рослинами, на кислих ґрунтах паралельно з використанням аміачних мінеральних добавок рекомендується вносити добрива з вмістом кальцію, магнію і калію. При цьому у ґрунті має бути достатньо фосфору і молібдену, інакше процес відновлення нітратів і поглинання нітратного азоту рослинами порушується.
