Грунтопокривні троянди, завдяки своїй генетиці та щільному приляганню до землі, мають підвищену зимостійкість у порівнянні з примхливими чайно-гібридними сортами. У багатьох регіонах, особливо з м'якими та сніговими зимами, їм достатньо мінімального захисту. Однак їхнє низьке зростання несе й певні ризики: близькість до землі робить їх уразливими перед випріванням під час відлиг та перед ранньовесняними сонячними опіками у безсніжний період.
Як вкривати грунтопокривні троянди на зиму, щоб не стільки врятувати їх від екстремальних морозів (з цим вони часто справляються самі), скільки захистити кореневу шийку від промерзання, а пагони — від чергування заморозків і відлиг, а також від зимового вітру, що висушує, і яскравого сонця.

Чотири обов'язкові кроки восени

Успішна зимівля на 80% залежить від правильної підготовки восени, а не від укриття. За місяць до настання стабільних холодів проведіть рясний полив. Кущі повинні піти в зиму з насиченим вологим грунтом. Це запобігає висушуванню коренів (фізіологічну посуху) в зимовий період, коли троянди продовжують випаровувати вологу, а коріння не може її вбирати з промерзлої землі.
З початку серпня повністю виключіть азотні добрива. Додавайте лише калійно-фосфорні склади: калій підвищує концентрацію клітинного соку, роблячи його стійкішим до низьких температур, а фосфор зміцнює кореневу систему та деревину.
Перед заморозками зніміть все листя з пагонів. Це критично важливий крок, оскільки на старому листі зимують посіви грибкових захворювань (чорна плямистість, борошниста роса), які почнуть активно розвиватися під теплим та вологим укриттям, викликаючи випрівання та гниття. На відміну від інших троянд, грунтопокривні обрізають мінімально: видаліть лише невизрілі, м'які верхівки пагонів, а також відцвілі бутони. Основну обрізку, що омолоджує, залиште на весну.
І насамкінець перед самим укриттям обов'язково проведіть профілактичну обробку кущів та грунту під ними розчином мідного купоросу (3%) або іншим фунгіцидом широкого спектру дії. Це знезаразить деревину та землю, знищивши зимуючі патогени.

Строки укриття: головне — не задушити турботою

Найпоширеніша помилка — вкрити троянди зарано, поки температура повітря ще тримається вище нуля. Основне правило: вкривати грунтопокривні троянди слід лише після настання стабільних, легких морозів в діапазоні від -5°C до -7°C. Якщо вкрити троянди при плюсовій температурі або в період осінніх дощів, під матеріалом створюватиметься висока вологість і тепло, що призводить до випрівання (гниття бруньок та пагонів) й розвитку грибкових інфекцій.
Легкі нічні заморозки не шкодять трояндам, а, навпаки, сприяють їхньому природному загартуванню та переходу в стан глибокого спокою.

Методи укриття: вибір по регіону

Для грунтопокривних троянд найкраще підходять методи, які поєднують захист та обов'язкову вентиляцію. Першим обов'язковим кроком стане підгортання. Це основа будь-якого зимового захисту та найважливіший етап. Важливо захистити кореневу шийку — найвразливіше місце, де знаходиться місце щеплення (навіть якщо троянда кореневласна, шийка повинна бути захищена). До основи куща насипають горбок із сухої землі, компосту або піску заввишки 15-20 см. Важливо: не беріть землю з-під куща, щоб не оголювати коріння.

У регіонах, де зими сніжні, сніг є найкращим природним утеплювачем. Після підгортання та настання морозів, просто накидайте на кущі якнайбільше снігу. Щільний шар добре ізолює кущі від подальших перепадів температури.

Повітряно-сухе укриття з лапником є ​​золотим стандартом, оскільки забезпечує сухість, ізоляцію та дихання. Підходить ялиновий (сосновий) лапник та сухий дубовий лист. Листя берези та клена краще не використовувати, оскільки вони довго гниють. Після підгортання пагони акуратно пришпилюють до землі. Потім кущі вкривають лапником. Лапник не тільки утеплює, а й затримує сніг, а також забезпечує приплив повітря знизу, запобігаючи випріванню.

Для регіонів із морозами без снігу чи сильними вітрами вибором стане спанбонд чи агрополотно. Не використовуйте для троянд поліетиленову плівку або занадто щільні, повітронепроникні матеріали — вони гарантовано викличуть гниття. Спочатку покладіть шар лапника або сухого листя на пагони. Зверху накрийте агроволокном, складеним у 2-3 шари. Краї матеріалу слід притиснути камінням або землею, щоб їх не відніс вітер. Вентиляція є критично важливою!

Для більш високих сортів, що поникають та можуть ламатися під вагою снігу або лапника, можна побудувати низький каркас (наприклад, з пластикових дуг). Каркас накривається 2-3 шарами спанбонду з невеликими продухами з боків для вентиляції.

Весняне відкриття

Раннє весняне сонце і різке зняття укриття можуть завдати трояндам не меншої шкоди, ніж зимові морози. Починайте відкривати троянди, коли температура встановиться на позначці вище за нуль, а грунт почне відтавати.

  • Етап 1 (вентиляція): не знімайте укриття повністю. У сонячні, теплі дні (особливо у березні) підніміть торці агроволокна або покривного матеріалу, щоб забезпечити приплив свіжого повітря. Це дозволяє просохнути конденсату і запобігає сонячним опікам, коли під укриттям стає занадто жарко.
  • Етап 2 (часткове зняття): коли мине загроза сильних нічних заморозків, зніміть верхній шар укриття (наприклад, лапник або один шар спанбонду), залишивши притінення.
  • Етап 3 (повне зняття): повністю зніміть укриття, коли земля достатньо прогріється, і почнеться активне набухання бруньок.

Заберіть пагорби землі, що підгортають основу куща, тільки коли повністю мине загроза зворотних заморозків. Якщо прибрати землю зарано, молода кора може постраждати від нічного морозу. Укриття грунтопокривних троянд — це, перш за все, захист від вологи та сонця, а не від морозу. Продумана осіння підготовка, мінімальне обрізання та використання "дихаючих" матеріалів у поєднанні з обов'язковим підгортанням гарантують, що квітучий килим переживе зиму без втрат і швидко почне рости з настанням весни.