Вирощування барбарису Тунберга в горщику чи діжці вдається так само, як у саду, якщо взяти низький сорт і дати йому сонце. Барбарис Тунберга — колючий листопадний кущ родом з Японії з дрібним листям пурпурового, золотого або строкатого кольору. Для діжки підійдуть низькі сорти до 1 м заввишки, а найкомпактніші виростають лише до 30–60 см. У тіні пурпурове листя зеленіє, тому кущу потрібне сонячне місце.
Чим барбарис Тунберга відрізняється від барбарису звичайного
Це два різні види, і плутають їх найчастіше через ягоди. Барбарис звичайний — великий кущ. Без обрізки він виростає до 300 см заввишки і до 200 см завширшки. Барбарис Тунберга нижчий і охайніший: навіть високий сорт «Атропурпуреа» доростає до 100–150 см.
Розрізнити їх найпростіше за листям і колючками. У Тунберга листки дрібні й округлі, завдовжки 1–3 см, а колючки поодинокі, 5–15 мм. У звичайного листки більші й з пилчастим краєм, а колючки зібрані по три й сягають 2 см.
Порівняння двох видів за пунктами
- Звичайний росте до 300 см, а Тунберга зазвичай не вище 150 см.
- У звичайного листки великі й пилчасті, у Тунберга дрібні й гладкі по краю.
- У звичайного колючки трійчасті, у Тунберга поодинокі.
- Ягоди звичайного їстівні, ягоди Тунберга гарні, але неїстівні.
- Між кущами звичайного залиште 2–3 м, у групі між кущами Тунберга 1–1,5 м.
Є й садова різниця. Зі звичайного барбарису іржа може перейти на пшеницю та інші злаки, тому поруч із полем його краще не садити. У Тунберга ця хвороба буває набагато рідше. Якщо вам потрібен кольоровий кущ для клумби, бордюру чи діжки, беріть Тунберга. Якщо хочете збирати ягоди, потрібен звичайний барбарис. Колір листя й розміри різних сортів зібрано в статті опис сортів барбарису Тунберга.
Вирощування барбарису Тунберга в горщику чи діжці: які сорти
Для вирощування барбарису Тунберга в горщику на балконі чи терасі беріть низькі сорти, які ростуть повільно. Тоді кущ роками не переросте свою ємність, і пересаджувати його доведеться рідко.
- «Адмірейшн» виростає до 40–50 см і додає 5–10 см на рік.
- У нього коралове листя із золотою облямівкою, а восени воно червоніє.
- «Фаєрбол» лишається компактним, 30–60 см заввишки.
- Його листя лишається яскраво-червоним усе літо.
- «Дартс Ред Леді» доростає до 50–100 см, у неї темно-пурпурове листя.
«Атропурпуреа» виростає до 100–150 см, і для діжки вона завелика. Її краще посадити в саду.
Яку діжку і землю взяти
Головне в діжці — отвір для стоку води в дні. Барбарис спокійно переносить посуху, але не любить, коли вода стоїть біля коріння. У мокрій землі корені підгнивають. На дно насипте шар гравію або щебеню, а зверху пухку землю. Підійде нейтральна або слабокисла суміш з pH 5,5–7,0. Діжку беріть помітно ширшу за земляний ком, у якому кущ продавався, щоб коренями було куди рости.
Полив і підживлення в діжці
У діжці земля пересихає швидше, ніж у саду, бо навколо немає запасу вологи. Поливайте кущ, коли підсох верхній шар, і стежте, щоб зайва вода виходила через отвір. Навесні підживіть барбарис добривом з азотом і калієм, а восени дайте фосфор. Діжку тримайте на найсонячнішому місці балкона чи тераси.
Барбарис Тунберга в тіні: що станеться з листям і кроною
Барбарис Тунберга в тіні виживе, але втратить те, заради чого його садять. Це яскравий колір листя. Найкраще кущ росте на сонці або в легкій півтіні, де сонце буває частину дня.
- Пурпурові сорти, як-от «Атропурпуреа» і «Дартс Ред Леді», у тіні зеленіють.
- Золоті сорти, як-от «Саммер Сансет», тьмяніють і стають салатовими.
- Строкаті сорти втрачають візерунок, а крона рідшає.
У глибокій тіні пагони (молоді гілки) витягуються, кущ рідшає і розвалюється. Є один виняток. На півдні золотим сортам краще підійде легка півтінь, хоча листя там стане салатовим.
Посадка барбарису Тунберга в саду: строки, яма і відстань
Садіть барбарис у квітні–травні або у вересні–жовтні. Кущ із контейнера можна посадити в будь-який місяць від кінця березня до листопада. Восени встигніть це зробити хоча б за 2–3 тижні до морозів. Якщо садите влітку, поливайте кущ частіше в спеку.
Який ґрунт любить барбарис Тунберга
Барбарис Тунберга росте майже на будь-якому ґрунті: на чорноземі, суглинку, піску і навіть на крейдяній землі. Йому важливо одне: щоб вода після дощу не стояла. Найкраще підходить нейтральна або слабокисла земля з pH 5,5–7,0. На важкій глині викопайте яму більшу і насипте на дно товщий шар щебеню, щоб вода стікала.
Як посадити кущ крок за кроком
- Викопайте яму завглибшки 30–50 см, удвічі більшу за земляний ком.
- На дно насипте щебінь або гравій, а зверху пісок шаром 10 см.
- Поставте кущ так, щоб місце, де стебла переходять у корені, було врівень із землею.
- Засипте корені землею, злегка ущільніть її і рясно полийте.
- Укрийте землю корою шаром 4–6 см. Біля самих стебел залиште 3–5 см без кори.
Не заглиблюйте це місце, інакше кущ повільніше приживатиметься і може підпрівати.
Відстань залежить від сорту. «Адмірейшн» садіть через 40–60 см, «Фаєрбол» через 30–50 см. Великим поодиноким кущам залиште 1,5–2 м. Для живоплоту садіть кущі щільніше, по 2 на кожен метр.
Догляд за барбарисом Тунберга: полив, підживлення і обрізка
Дорослий барбарис добре переносить посуху. Поливайте його лише в спекотні сухі тижні, раз на 2–3 тижні, до відра води на кущ. Це приблизно 10 л. Молодому кущу в перший рік потрібно більше уваги. Поливайте його приблизно раз на тиждень, по 5–7 л, якщо немає дощів.
Навесні й на початку літа підживіть кущ мінеральним добривом з азотом і калієм, наприклад 20–30 г сечовини на 10 л води. Наприкінці сезону азоту вже не давайте. Він будить бруньки, і молоді пагони не встигнуть зміцніти до морозів. Восени потрібні фосфор і калій.
Обрізка проста. Навесні виріжте сухі, зламані й слабкі пагони. Низькі сорти на кшталт «Адмірейшн» і «Фаєрбол» самі зберігають форму, стригти їх не треба. Стрижений живопліт підрівнюйте 2 рази на рік, у червні та в серпні. Старим кущам 8–10 років допомагає омолодження: виріжте найстаріші гілки біля землі. Працюйте в щільних рукавицях, колючки в барбарису гострі.
Зимівля барбарису Тунберга в саду і в діжці
Дорослі кущі в саду зазвичай зимують без укриття. «Адмірейшн» витримує морози до −34 °C. «Дартс Ред Леді» витримує до −23 °C, а «Атропурпуреа» до −20 °C. Маленькі й щойно посаджені кущі на першу зиму прикрийте ялиновим гіллям.
Коли облетить листя, до морозів, полийте кущ щедро, 20–30 л води під кущ. Волога земля промерзає повільніше, і коріння менше страждає.
У діжці зимувати важче, ніж у саду. Земляний ком там не захищений товщею садової землі і промерзає раніше. На зиму прикопайте діжку в саду або поставте її до стіни будинку й утепліть з усіх боків.
Хвороби і шкідники барбарису Тунберга: що робити
Барбарис Тунберга хворіє рідко, помітно рідше за звичайний. Зі шкідників на ньому бувають попелиця і барбарисовий пильщик. Якщо на молодих пагонах з'явилися колонії попелиці або хтось об'їдає листя, обробіть кущ. Відповідні засоби є в розділі інсектициди.
Із хвороб найчастіше трапляється борошниста роса, це білий наліт на листі. Вона з'являється наприкінці літа в дощову погоду, у загущених посадках і в тіні. Кущу вона майже не шкодить, лише псує вигляд листя. Щоб її було менше, не садіть кущі надто тісно і проріджуйте крону. Якщо кущ росте в сирій низині, може початися коренева гниль, і тоді допоможе лише пересадка на сухе місце.
Коли барбарис Тунберга не приживеться або втратить колір
- У глибокій тіні кущ витягнеться і позеленіє.
- У низині, де навесні стоїть вода, загниє коріння.
- У діжці без отвору в дні корені швидко загинуть.
- Надто глибока посадка гальмує ріст.
- Ягід до столу Тунберга не дасть, їх дає лише звичайний барбарис.
Якщо місце сонячне, а вода не застоюється, барбарис Тунберга зазвичай росте без клопоту багато років.
Часті питання
Чи можна тримати барбарис Тунберга в горщику цілий рік?
Так, якщо сорт низький, а в дні діжки є отвір для води. Улітку діжка стоїть на сонці, і ви поливаєте її, щойно підсохне верхній шар землі. Узимку ком у діжці промерзає швидше, ніж у саду. На холоди прикопайте діжку в землю або поставте її біля стіни будинку й утепліть з усіх боків.
Який барбарис Тунберга краще посадити в тіні?
У тіні втрачають колір усі сорти, тому обирайте легку півтінь, а не глибоку тінь. Пурпурові сорти там зеленіють, золоті стають салатовими. Півтінь переносять усі сорти, але колір у них найяскравіший на сонці. Лише на півдні золотим сортам краще підійде легка півтінь, хоча листя там стане салатовим.
Чи можна їсти ягоди барбарису Тунберга?
Ні, їх краще не їсти. Ягоди Тунберга червоні, завдовжки до 8 мм, і на кущі вони дуже гарні. Але їстівні ягоди дає лише барбарис звичайний. Листя, кора і корені всіх барбарисів містять берберин, від якого може розладнатися шлунок. Якщо хочете варити варення, садіть звичайний барбарис.
Коли садити барбарис Тунберга: навесні чи восени?
Підходить і весна, і осінь: квітень–травень або вересень–жовтень. Кущ у контейнері можна садити від кінця березня до листопада, якщо в спеку поливати його частіше. Восени встигніть посадити барбарис хоча б за 2–3 тижні до морозів. Тоді корені встигнуть прижитися до холодів.
Чи отруйний барбарис Тунберга для дітей і домашніх тварин?
Так, якщо його з'їсти. У листі, корі й коренях є берберин, від нього може розладнатися шлунок. Крім того, у куща гострі колючки. Садіть барбарис там, де малюк чи собака не гризтимуть гілки. Обрізайте кущ у щільних рукавицях.
