Кипарис кашмірський — це напрочуд гарне дерево, яке злегка відрізняється від інших видів хвойних рослин. На відміну від більшості з численного однойменного сімейства, у кашмірського кипариса м'якші гілки, а звисаюча форма крони віддалено нагадує вербу. Однак декоративним дерево залишається весь рік.
Догляд за рослиною вважається трудомістким з кількох причин: цьому виду кипариса необхідні волога і захист від сонця. Але зате, якщо ви приділите трохи уваги, кашмірський кипарис віддячить розкішним виглядом і стане родзинкою вашого саду.
Опис виду
Кашмірський кипарис родом зі Східних Гімалаїв, особливо часто зустрічається в Бутані та Індії, де його нерідко вирощують у монастирських садах. Рослина віддає перевагу теплому, вологому клімату і любить родючі, добре дреновані грунти.
- Висота: може досягати від 20 до 45 метрів у висоту.
- Крона: пірамідальна, з м'якими, спадаючими гілками.
- Хвоя: луската, сріблясто-зеленого або блакитно-зеленого відтінку.
- Шишки: дрібні, округлі, діаметром близько 1-2 см, дозрівають за два роки.
- Кора: червонувато-коричнева, з віком розтріскується.
Застосування
Завдяки своїй витонченій формі та м'якій, спадаючій хвої, кашмірський кипарис є одним із найкрасивіших представників свого роду. Визнане в Бутані священним, дерево вирощується як декоративне в парках і садах по всьому світу. Крім краси, кипарис цінується за деревину, яка стійка до гниття. З цієї причини рослини використовуються в будівництві, меблевому виробництві, а також як матеріал для художнього різьблення.
Особливості вирощування
Посадка і догляд за кашмірським кипарисом (Cupressus cashmeriana) вимагає терпіння. Дерево досить вимогливе до умов вирощування. Для посадки слід виділити найбільш світлі ділянки або територію в ажурній тіні. Вам також необхідно врахувати несприйняття кипарисом місць із сильними вітрами. Особливістю рослини є любов до світла при тому, що палючих полуденних променів сонця потрібно уникати.
Щодо грунту: підійдуть пухкі та дреновані грунти з нейтральним або слабокислим складом. Бажано також, щоб земля була насичена органікою. У разі важкої землі в суміш варто додати пісок і торф у рівних пропорціях. А безпосередньо в посадкову лунку — компост або перегній.
Температурний діапазон, у якому кипарис почувається комфортно, досить широкий. Без додаткового захисту дерево переносить морози до -10 і спеку близько 40℃. Та все ж створювати екстремальні умови кипарису не варто — дерево може відреагувати пожовтінням хвої та припиненням розвитку.
До вибору місця посадки підходьте серйозно: як і більшість хвойних, кипарис не вітає пересадку. Якщо виходу немає, то перемістити дерево з місця на місце можна з великою земляною грудкою. І все ж за можливості варто уникати непотрібних дій.
Як посадити кипарис?
Для початку підготуйте яму розмірами 50х70 см і такої ж глибини. На дно лунки покладіть дренаж із гальки, битої цегли або керамзиту і присипте невеликим шаром землі. Саджанець розмістіть так, щоб коріння вільно розташовувалося по периметру, а коренева шийка залишалася б на рівні землі. Злегка утрамбовуючи, засипте яму грунтом і рясно полийте рослину. Для збереження вологи рекомендується замульчувати місце посадки будь-яким доступним природним матеріалом.
При створенні сприятливих умов у перші роки після посадки кипарис кашмірський росте швидко і цілком може досягти висоти 10 метрів за 10 років. У зрілому віці дерево росте повільніше, і 25-метрової позначки досягає лише до 70 років.
Догляд за кипарисом
Молоді саджанці потребують регулярного, але помірного поливу (в середньому 1-2 рази на тиждень). Дорослі дерева більш посухостійкі, але влітку і їх бажано поливати хоча б раз на 10-14 днів. В особливо спекотні дні, за відсутності атмосферної вологи рекомендується обприскувати хвою. Процедуру проводять увечері або вранці.
Підживлення
- Навесні: азотні добрива, що стимулюють ріст (наприклад, сечовина).
- Влітку: калійно-фосфорні суміші, що зміцнюють кореневу систему.
- Восени: органіка (компост або перегній).
Обрізка
- Формуючу обрізку роблять навесні, видаляючи пошкоджені та засохлі гілки.
- Сильну стрижку проводити не рекомендується, оскільки кипарис кашмірський погано переносить кардинальну обрізку.
Підготовка до зими
У регіонах з холодними зимами молоді дерева вкривають мішковиною або спанбондом. Пристовбурні кола необхідно мульчувати товстим шаром торфу або хвої. Гілки можна злегка зв'язати, щоб вони не ламалися під снігом.
Хвороби та шкідники
Кипарис кашмірський, як і всі хвойні, може зрідка вражатися павутинним кліщем і попелицею. Боротися зі шкідниками можна за допомогою мильного розчину або системних інсектицидів. У більшості випадків рослина не схильна до хвороб, але якщо порушити режим поливу і спровокувати застій вологи, розвиток грибкових неминучий. Це саме той варіант, коли легше попередити виникнення захворювань, ніж лікувати дерево. Тому уникайте надлишку вологи та контролюйте її застій біля коріння.
Як розмножити кипарис?
Кипарис кашмірський можна розмножити насінням. Але враховуйте, що процес буде тривалим і потребуватиме стратифікації. Гарантій, що в результаті з сіянця виросте дерево з такими ж характеристиками, немає. З цієї причини насіннєвий спосіб не найпопулярніший серед садівників.
Значно простіше для розведення вподобаного сорту використовувати живці. Єдине, що потрібно в цьому випадку, це створення тепличних умов. Зате сортові ознаки точно передадуться, а розмноження не займе багато часу.
Висновок
Кашмірський кипарис — чудове декоративне дерево, але воно вимагає уважного догляду, особливо в перші роки. За правильного вибору місця, регулярного поливу і захисту від морозів він тішитиме своїм ефектним виглядом довгі роки.
