Красиве дерево, що сподобалося, можна розмножити одним із двох способів — насіннєвим або вегетативним. Кожен із них має свої недоліки, переваги, особливості та складнощі. І якщо в теорії все досить просто, але за фактом будь-яка помилка може призвести до невдачі. Для того, щоб мінімізувати негативний досвід, давайте розберемося, коли, а головне як розмножити декоративні дерева.

Насіннєвий спосіб

Варто зазначити, що це не найпопулярніший метод одразу з кількох причин. По-перше, рослини, які виросли з насіння, стають привабливими лише щонайменше через пару років. По-друге, насіння не є 100%-вою гарантією передачі всіх ознак материнського дерева. Тобто тих, які й надають рослині чарівності. Наприклад, далеко не факт, що квіти саджанця будуть такими ж махровими і схожими за відтінком. 
Ще одним важливим моментом стає сама процедура розмноження. Здебільшого для проростання й активації насінню дерев необхідні природні фактори зміни температур. У домашніх умовах їх замінюють стратифікацією, або просто, істотним охолодженням протягом певного часового відрізка. Зазвичай це термін від 2 до 6 місяців перебування в побутовому холодильнику. Головне при цьому не забути про їхнє існування)
Скарифікація — не завжди обов'язковий, і тим не менш, поширений процес. Передбачає механічне пошкодження (але дуже щадне й акуратне) верхнього насіннєвого покриття. Використовується для насіння, оболонка якого тверда і може стати перешкодою проростанню. Важливо тільки не перестаратися і не пошкодити ядро. 

І ще, перед збором насіннєвого матеріалу не забудьте переконатися, що плід досить стиглий, а час для збору насіння обрано правильно.

Дерева, які підходять для розмноження насінням: спірея, пухироплідник, калина, жимолость, бузина.

Вегетативне розмноження

На відміну від насіннєвого, спосіб, що гарантує передачу основних властивостей материнської рослини. Назва методу пов'язана з використанням вегетативних частин — листя, стебел, коренів. Саме вони стають вихідним матеріалом для нової повноцінної рослини. При цьому спосіб передбачає виконання процедури як з відділенням необхідної частини дерева, так і без «хірургічного втручання». Отже, основні варіанти розмножити дерево вегетативно:

  • Відростками. Підходить для рослин, які формують вертикальні стебла на горизонтально розташованих підземних пагонах. Все, що потрібно зробити, це лише від'єднати росток і пересадити його на нове місце. На жаль, спосіб підходить не для всіх дерев. Серед декоративних таким методом можна розмножити: форзицію, деякі види магонії, спірею.
  • Відводками. Природний, безпечний для материнської рослини та надійний варіант отримати новий саджанець. Проводиться процедура на початку весни і полягає в пришпилюванні частини нижнього стебла до землі. Для кращого результату землю попередньо добре розпушують і вносять підживлення. Відводку можна просто прикопати, а можна закріпити за допомогою скоби. Через 3 місяці відводки підгортають, повне ж від'єднання саджанця проводиться через півроку-рік. Такий метод підходить для розмноження рододендронів, магнолій, шипшини, хеномелесу.  
  • Щепленням. Найпростішим є заготівля прищепних живців у листопаді та грудні. З дерева, яке хочете розмножити, необхідно нарізати частини стебел, що зберігатимуться в прохолодному й темному місці до весни. Щойно з'являється перше листя на материнському дереві, живці щеплять методом окулірування або копулірування. Не найлегший спосіб розмноження, що доступний лише тим, хто добре знайомий з процесом щеплення. Варіант може бути використаний для мигдалю, калини, глоду, бузини, бузку, бузку.
  • Молодими живцями. Для розмноження в цьому випадку обирають зелені, еластичні стебла завдовжки до 15 см з кількома листками. Оптимальний період проведення - з кінця травня до першої декади червня включно.  Важливо: нижній зріз виконують на 1,5 см нижче активної бруньки в бік, протилежний від вічка. А верхній зріз має знаходитися над брунькою. Нижнє листя видаляють, решту зменшують на половину. Зріз припудрюють порошковим укорінювачем або замочують у розчині на кілька годин. Після розміщують живці у зволоженому піску або верховому торфі під кутом близько 35 градусів. Рослині підтримують постійну високу вологість і забезпечують теплом. Молодими живцями можна розмножити чубушник, калину, магнолію, гортензію, форзицію. 
  • Напівдерев'янілими пагонами. Для розмноження підходять стебла, основа яких досить здерев'яніла, а верхівка ще зелена. Зрізають заготовки, намагаючись створити «п'ятку», тобто залишити невелику частину кори. Так укоренити живець набагато простіше. Подальші дії схожі з процедурою розмноження зеленими живцями. Метод може бути застосований для калини, чубушника, магонії, жимолості, гортензії, мигдалю. 
  • Здерев'янілими живцями. Для розмноження після того, як опаде листя, нарізають заготовки з нижніх і середніх частин повністю здерев'янілих гілок. Живці висаджують у відкритий грунт під зиму в заздалегідь підготовлені борозенки. Розміщувати такі посадки варто на добре дренованих, напівтіньових ділянках саду. Майбутні саджанці розташовуються під невеликим кутом не менше ніж на ⅔ висоти. Для кращого вкорінення використовують торф'яно-піщану суміш, яку добре зволожують перед посадкою. Серед декоративних дерев, яким підходить цей метод розмноження: мигдаль, гортензія, магонія, жимолость, калина.

Підсумок

Доклавши трохи зусиль, можна істотно заощадити, розмноживши вподобане декоративне дерево. Однак, щоб уникнути можливих розчарувань, слід запастися терпінням і бути готовим чітко виконати всі рекомендації. Якщо ж ви прагнете отримати результат «одразу», «багато» і «на вчора», краще залишити процес розмноження професіоналам, і купити для саду вже готові декоративні саджанці улюбленого сорту.