Кипарис італійський, також званий вічнозеленим кипарисом, — це струнке хвойне дерево з вузькою колоноподібною кроною. І напевно, це одне з найбільш впізнаваних дерев Середземномор'я, яке часто використовується в ландшафтному дизайні парків, алей і садів. Цей вид кипариса стійкий до посухи, любить сонце і віддає перевагу теплому клімату.
Кипарис італійський: опис виду
- Висота: до 25-30 м у природних умовах, у культурі зазвичай 5-10 м.
- Ширина крони: 1-2 м.
- Хвоя: темно-зелена, дрібна, луската, з впізнаваним ароматом.
- Кора: сіро-коричнева, з часом розтріскується.
- Шишки: округлі, коричневі, діаметром 2-3 см, дозрівають через 2 роки.
- Ріст: швидкий, річний приріст становить від 30 до 50 см на рік.
- Тривалість життя: до 1000 років!
Як виростити кипарис?
Посадка і догляд за італійським кипарисом лише в незначній мірі відрізняється від інших видів сімейства. Погано зростаюче в тіні, це дерево віддає перевагу теплим і сонячним місцям. Якщо зими у вашому регіоні м'які, ви цілком можете виростити у себе на ділянці цього красеня. Є ще один нюанс: ділянки на повному сонці не дуже підходящі, оскільки спекотні літні промені (так само як і весняні за наявності снігу) можуть залишити опіки на хвої кипариса.
Для вдалої агротехніки потрібна легка (піщана або суглинна) земля і хороший дренаж. Бажано, щоб кислотність грунту перебувала в межах pH 6,0-7,5. Такі показники характерні для нейтральних і слабокислих субстратів. А ось лужна земля категорично не підходить, посадка в такий грунт згубна для кипариса.
Висадку в помірному кліматі починають з кінця квітня. Оптимальний час триває до середини травня, але рослини із закритою кореневою системою можна висаджувати і протягом літа. А ось осіння посадка (у вересні-жовтні) підходить тільки для тих районів, де зими м'які.
Як посадити кипарис?
- Викопати яму 50-70 см глибиною і шириною. Краще, якщо лунка буде підготовлена з осені — так земля встигне осісти, і після посадки саджанця залишиться пухкою.
- На дно покласти 10-15 см дренажу (щебінь, керамзит). Можна також використовувати биту цеглу.
- Змішати грунт із піском і компостом (2:1:1). Тільки не забудьте простежити, щоб органіка була перепрілою, а не свіжою.
- Розмістити саджанець, не заглиблюючи кореневу шийку. Залишати точку росту краще на відстані 1-2 см над землею.
- Засипати землею, злегка утрамбувати і рясно полити (10-15 л води).
- Замульчувати (кора, тирса, хвоя). Так вийде зберегти вологу, і поливати потрібно буде рідше.
Що потрібно для догляду?
Насамперед регулярний полив. Молоді рослини поливають 1-2 рази на тиждень (по 10-15 л води). Дорослі дерева більш стійкі до посухи, але влітку рослини будуть вам дуже вдячні, якщо ви раз на 2 тижні будете глибоко проливати землю. При цьому не забувайте, що як і інші хвойні, кипариси будь-якого виду негативно реагують на прикореневий застій води. Тобто без достатнього дренажного шару коріння може загнити, а саме дерево загинути.
Навесні кипариси можна удобрювати азотними складами, які стимулюватимуть їхній ріст. У літні місяці рослинам підійдуть комплексні мінеральні підгодівлі для хвойних. А ось перед зимою рекомендується внести фосфорно-калійні добрива, що зміцнюють кореневу систему.
Підтримувати колоноподібну форму допомагає обрізка, для цього злегка вкорочують бічні пагони. Санітарне очищення за класикою проводять навесні, а влітку рослину намагаються не чіпати.
Як зимує кипарис італійський?
Класифікаційна зона морозостійкості рослини — в межах 7-9. Мінімально допустима для гарного розвитку температура становить -15°C, але молоді дерева, незалежно від погоди, потребують захисту. У тих регіонах України, де зими морозні й безсніжні, краще перестрахуватися й укутати дерево ялиновим гіллям, мішковиною або агроволокном. Пристовбурні кола при цьому можна покрити товстим шаром мульчі.
Розмноження кипариса
Попри те, що насіння кипариса італійського зберігає схожість до 5 років, спосіб не користується популярністю. По-перше, тому що дуже трудомісткий і тривалий, по-друге тому, що гарантій, що виросте дерево такого ж виду, немає.
З цих причин більшість садівників практикують розмноження живцями. Усе, що для цього потрібно — створити тепличні умови і підготувати живці довжиною від 10 до 15 см. За наявності укорінювача процес значно прискорюється.
Кипарис італійський і його проблеми
Одна з причин популярності кипариса — це його стійкість до більшості шкідників і хвороб. По-справжньому небезпечною для рослини є тільки коренева гниль, виникнення якої найчастіше пов'язане з надлишком і застоєм вологи. Вкрай рідко може з'явитися і така хвороба, як кипарисовий рак, за якої без видимих причин всихають пагони. На відміну від кореневої гнилі, з грибковим раком впоратися набагато простіше: необхідний системний якісний фунгіцид і терпіння.
Щитівка і павутинний кліщ, що докучають при поганій вентиляції крони, також легко прибираються за допомогою засобів захисту. Втім, деякі садівники завбачливі і вважають за краще проводити профілактичну обробку дерев у саду, не чекаючи появи непрошених гостей.
Чи можна виростити кипарис італійський в Україні?
Якщо ви живете на півдні, можете сміливо висадити італійський кипарис у грунт. Для інших регіонів виходом стане вирощування дерева в контейнері. Так ви зможете вберегти ваш кипарис від обмерзання, занісши рослину в прохолодне приміщення, наприклад, на закриту терасу.
Висновок
Кипарис італійський — розкішне і довговічне дерево, придатне для створення ефектних алей, живоплотів і одиночних посадок. Головне при його вирощуванні забезпечити рослині сонячне місце, легкий грунт і мінімальний, але регулярний догляд.
