Магнолія "Суланжа" Soulangeana (закритий корінь С2)

Магнолія Суланжа (Magnolia × soulangeana) – один із найвідоміших декоративних гібридів, який вражає розкішним весняним цвітінням і шляхетним виглядом. Отримана в результаті схрещування магнолії обнаженої (Magnolia denudata) та лілієквіткової (Magnolia liliflora), вона стала справжньою окрасою європейських садів ще з XIX століття.

Цей листопадний чагарник або невелике дерево з розлогою, округлою кроною досягає висоти 4–5 метрів, а ширини – до 3–4 метрів. Магнолія Суланжа має пишне темно-зелене листя, що опадає восени, а навесні, ще до появи листя або одночасно з ним, рослина вкривається великими бокаловидними квітами. Зовнішня частина пелюсток пурпурно-рожева або лілово-рожева, а всередині – ніжно-біла. Діаметр квіток сягає 20–25 см, що робить сорт одним із найефектніших серед усіх магнолій.

Квітне Магнолія Суланжа зазвичай у квітні або на початку травня. Аромат квітів тонкий, приємний. З роками цвітіння стає ряснішим, особливо за умови належного догляду. Рослина найкраще почувається на сонячних ділянках, захищених від вітру. Перевагу слід віддавати родючим, дренованим, злегка кислим або нейтральним ґрунтам із достатнім зволоженням. Коріння магнолії поверхневе й чутливе, тому важливо уникати перекопування поблизу та використовувати мульчу – кору, хвою або торф.

Обрізка магнолії Суланжа практично не потрібна, лише формувальна – після завершення цвітіння. У молодому віці саджанці варто захищати від морозів, попри доволі високу морозостійкість (до –27 °C). Для збереження декоративності та сили росту бажано підживлювати рослину мінеральними добривами навесні та на початку літа.

Магнолія чудово виглядає в одиночних посадках, але також пасує до групових композицій із хвойними чи листяними декоративними рослинами. Вона вдало підкреслює естетику палісадника, тераси, саду чи міського скверу. У колекції Megasad Магнолія Суланжа – це не лише ефектна прикраса, а й символ природної гармонії та весняного оновлення.