Магнолія "Грандіфлора" Grandiflora (Закритий корінь С100)

Магнолія грандіфлора (Magnolia grandiflora) – вічнозелене дерево до 30 м заввишки в тропіках (ствол до 1,4 м завтовшки), до 20 м у субтропіках, і поки що до 5 м у Середній смузі.Особливість рослини - верхня частина листової пластинки зелена, нижня - червона. Широкопірамідальна крона з густим листям, що стирчить на всі боки.Листя широколанцетні, щільні, товсті, гладкі, блискучі, зверху темно-зелені, знизу жовто-бурі, рідше світло-зелені і злегка опушені. Довжина листа до 25 см, ширина до 12 см. Молочно-білі чашоподібні квіти на кінцях пагонів сидять одиночно, досягають діаметром 25 см! Пелюстки 6-12 штук, великі, шириною до 5 см.Центральний квітковий стовпчик фіолетово-пурпурний з жовтими тичинками, серед яких часто риються бджоли, незважаючи на те, що запилення магнолій влаштоване під жуків ще до розпускання пелюсток. Цвіте з травня до жовтня, іноді до листопада, з сильним ароматом, що не передається. До того ж на сонячній південній стороні дерева квіти розпускаються першими.Квіти цієї магнолії виявлені в скам'янілості юрського періоду, що робить її одним із найдавніших видів рослин на Землі. Плодоносить у жовтні рудо-коричневою «шишкою» довжиною до 10 см з виступаючим вишнево-червоним насінням, що виглядає дуже декоративно. Червоний колір насінню надає зовнішня пружна оболонка – саркотесту, яка захищає насіння від пересихання.Кількість обмежена,бронюйте.

Характерні ознаки Магнолії крупноквіткової:

- габітус – дерево;

- вид – крупноквіткова;

- рід – магнолія;

- форма крони - яйцеподібна;

- вічнозелена рослина;

- вимоглива до грунтів;

- вологолюбна рослина;

- світлолюбна рослина;

- листки шкірясті, великі (10-20 см завдовжки);

- колір листви – темно-зелений, знизу опушені рудого відтінку;

- квіти кремово-білого кольору, діаметром до 30 см.;

- квіти володіють  сильним приємним ароматом;

- квітне рослина в травні-червні;

- річний приріст крони в сприятливих умовах – 20-40 см.;

- максимальна висота – 30м.;

- морозостійкість помірна;

- стійкість до захворювань висока;

- гарна стійкість до міської загазованості.

  Для вдалого вирощування крупноквіткової магнолії, насамперед варто обрати підходяще та просторе місце з відповідним складом грунту. Магнолія критично відноситься до надміру засолених, вапнякових, піщаних та надто важких грунтів. Найкращим чином підійде поживна, насичена органікою зі слабкою кислою реакцією або нейтральна земля. Обираючи посадковий матеріал, слід звернути увагу, щоб висота саджанця була більше одного метра, і ще, щоб на гілочках були присутні хоча б 1-2 набряклі бруньки. Також, варто надати перевагу саджанцям, які вирощені в спеціальних контейнерах – це слугує 100% гарантією приживання рослини у відкритому грунті. Висаджувати такі саджанці можна в будь-який час. Хоча, саме для магнолії, більшість спеціалістів рекомендують висаджувати рослину восени у другій половині жовтня, оскільки на цей час саджанець вже перебуває в стані спокою.Даний сорт чудово реагує до умов міста, оскільки восковий наліт на листках робить дерево стійким до промислових газів. Присутня висока стійкість до шкідників та різних грибкових захворювань.