Агрус "Рубіновий Кулон"

Аґрус "Рубіновий кулон" росте у вигляді компактного куща середніх розмірів зі слаборозкидними пагонами. Належить до шипуватих сортів, причому шипи хоч і знаходяться по всій довжині пагонів, але самі по собі невеликі. Сорт зимостійкий, досить стійкий до американської борошнистої роси. Плодоносити починає рано і згодом дає добрі врожаї. Форма ягід  овальна, а сам аґрус зазвичай виростає середніх розмірів.

Зрілі ягоди набувають насичений темно-рожевий колір, на якому проступають світліші прожилки. Шкірка стає тонкою, гладкою, а м'якоть – солодкою та соковитою. Відрізняється цей сорт високими товарними та смаковими якостями, завдяки цьому використовують його і в переробці, і у свіжому вигляді.

Посадка:

Перед тим, як посадити аґрус, виберіть для нього місце відповідно до вимог агротехніки: коренева система у рослини досить довга, тому не садіть його в низині, щоб не наражати аґрус на ризик ураження грибними хворобами. Виділіть йому сонячне місце на пагорбі або на рівнинній ділянці, захищеній від холодних північних і східних вітрів, з нейтральним або слабокислим грунтом, показник рН якого близький до 6. Аґрус добре росте на суглинистих, піщаних, супіщаних і глинистих грунтах, але останні потребують для аґрусу частого розпушування.

Догляд:
Щоб кущ агрусу добре розвивався і стабільно плодоносив, необхідно регулярно проводити перекопування або розпушування ґрунту. Причому глибина та інтенсивність обробки безпосередньо залежить від структури ґрунту. На щільних ґрунтах практикують перекопування лопатою, на пухких – обмежуються легким «спушуванням» верхнього шару садовими вилами.
Аґрус – дуже плідний чагарник. Тому він потребує щорічного рясного підживлення. Стандартний комплекс підживлення для одного куща:
10 кг перепрілого гною або компосту (зеленої маси та опалого листя);
80 г суперфосфату;
40 г селітри;
20 г хлористого калію.

Обрізка:
Формування кущів дуже важливий етап. У перші роки обрізка спрямована на формування основи куща: наполовину коротшають багаторічні (скелетні гілки) і видаляється більшість кореневої порослі.
Починаючи з четвертого року, обрізка зводиться до ліквідації загущення. Повністю вирізуються слабкі, висохлі та «неправильно» зростаючі пагони. Основна частка врожаю утворюється на гілках, яким виповнилося від 3 до 6 років. Тому старіші пагони можна видаляти без жалю.